У 2016 році Міністерство освіти планує провести реформування середньої та дошкільної освіти. Для рівномірного розподілу навантаження на школярів планується ввести систему 12-річної середньої освіти. Але ось парадокс - законопроект шкільної реформи пишуть вчені та професора, які десятки років не були в реальній школі, і не знають справжніх проблем. Нова шкільна програма може стати експериментом заради експерименту.

Експерти робочих груп Міністерства освіти України готують ряд нововведень, запланованих на найближчі 10 років. Якщо основні пункти нової програми освіти будуть затверджені, то вже з 2018 року в школах можуть ввести 12-річне навчання. У Міносвіти вважають, що перехід на 12-річну систему навчання значно зменшить навантаження на школярів. Доказом служить той факт, що подібна система діє в багатьох європейських школах, де діти вчаться 12-14 років. Різниця лише в тому, що в Європі і багатьох країнах світу у старшокласників існує чітка профорієнтація. На збільшення терміну навчання знадобляться додаткові кошти з бюджету країни. З цієї причини не виключено скорочення штату вчителів. Навантаження педагогам теж планують збільшити з 18 до 22 годин на тиждень. Питання про збільшення зарплати викладачам поки не обговорювалось.

А чи готові діти і самі педагоги до реформи освіти? Не секрет, що нинішня система освіти є продовженням старої радянської школи, в якій дітей навчали безлічі непотрібних в житті предметів. У радянській школі не було профільного поділу на гуманітарну і фізико-математичну освіту. Дітей до сих пір вчать всьому підряд, забиваючи голови одночасно точними і гуманітарними науками. Набір шкільних предметів не переглядався з 50-х років минулого століття. У школі діти отримують знання, які навряд чи зможуть застосувати в житті. Завчені знання без практичного застосування швидко забуваються. А ось чого не вчить сучасна школа, так це логічному і критичному мисленню. Вчені стверджують, що точні науки розвивають логіку, але мало хто з людей з математичною освітою відрізняється красномовством або практичністю в житті. Багаторічна практика освіти показує, що в реальності «трієчники» домагаються успіху в житті набагато швидше, ніж «відмінники». Сучасне життя змушує людину оперувати цілими пластами різноманітної інформації і головне завдання, навчитися її обробляти, сортувати на корисну і другорядну і застосовувати на практиці. Сучасна школа надає дитині багато різної інформації, діти заучують формули, правила, але в практичному житті застосувати їх не можуть.

Вчитися, вчитися і ще раз вчитися - це гасло радянських часів припускав довгий шлях навчання, без застосування знань на практиці. Якщо порахувати, скільки часу сучасна дитина витрачає на навчання, то часова дистанція від першого класу до закінчення ВНЗ триває 15 років. В результаті випускник Інституту, який знаходить собі роботу, знову переучується, відповідно до реальних вимог сучасного ринку.

У законопроекті про освіту 12-річний термін навчання буде розбитий на кілька ступенів і рівнів складності. Остання щабель шкільної освіти буде реформуватись найбільше. Прикладом тут буде служити західна система освіти, коли після 9 класу дітям надають вибір вчитися згідно з визначеним профілем або за спеціальністю. У цивілізованому світі багато старшокласників намагаються вступити на навчання до коледжу, вчитися певній спеціальності, за якою працюватимуть. В Україні після 9 років загальної середньої освіти планується три види освіти - академічний профільний ліцей, професійний ліцей або коледж. Тепер після закінчення 9 класу учень повинен буде зробити певний вибір - за яким профілем далі вчитися.

Наприклад, якщо дитина має посередні успіхи в більшості шкільних дисциплін, він зможе опанувати будь-яку робочу спеціальність, яка не потребує великих знань в професійному ліцеї. Якщо дитина показує хороші і відмінні успіхи в шкільній програмі або окремих дисциплінах, вона може вступити в профільний ліцей, і в подальшому перейти на навчання до ВНЗ. Вчити дітей будуть тими спеціальностями, які реально затребувані на ринку. Формувати професійні стандарти тепер будуть самі роботодавці. Те, що буде вимагати від учнів ринок робочих спеціальностей, на те й навчатимуть сучасні коледжі.

Поділ шкільної освіти на три етапи було запозичено у польській системи освіти. Але для батьків вибір однієї з систем може бути досить витратним. Раніше всі українські школи мали приблизно однаковий базовий рівень і систему навчання, а значить батьки могли вибрати для дітей будь-яку школу яка була ближче до дому. Завжди існували більш-менш престижні школи. Хороша школа відрізнялася від середньої більш компетентними вчителями і нерідко великими сумами, які батьки здавали на ремонт. Дітям, у яких батьки займалися бізнесом, створювалися особливі комфортні умови за рахунок допомоги батьків, які не шкодували грошей на ремонти, факультативи, репетиторів. Таким чином, деякі школи, в яких в батьківських комітетах збирались батьки з хорошим рівнем доходів, негласно стали престижними. У таку школу поступали діти заможних і успішних батьків - бізнесменів, політиків, чиновників. Відбір дітей був простий - батькам першокласників дирекція натякала, що збори додаткових коштів для поліпшення комфорту тут часті і недешеві. Дітей тут відбирали по пункту анкети - «де працюють батьки».

Нова система поділу школи на три категорії дозволить батькам віддати дітей в тут школу, яка відповідає їх заробіткам. Тепер школи з початковою освітою територіально будуть доступніші, вони будуть в усіх районах міста. Базових шкіл буде менше, перебувати вони будуть не завжди близько до помешкань учнів, батькам доведеться туди відвозити своїх дітей. Профільні школи, до яких будуть відноситись професійні коледжі або ліцеї, можуть бути ще більш віддалені від місця проживання учнів старших класів. При такій системі багатші батьки зможуть без проблем вибрати для своєї дитини відповідний навчальний заклад. А ось батьки з середнім і низьким достатком думатимуть - куди влаштувати свою дитину старшокласника - в школу ближче, або в коледж, куди потрібно буде далеко їздити і регулярно здавати певні суми на поліпшення умов.